Без любові
Без любові бджілка не літає,
Без любові квітка не цвіте,
Без любові жінка не кохає,
Без любові пагін не росте.
Без любові…
Без любові лебідь не злітає,
Без любові пісня не дзвенить,
Без любові пташка не співає,
Без любові річка не шумить.
Без любові…
Чому ж стріляєм у любов,
Чому ненависть закриває очі…
Ви хочете, щоб проливалась кров,
Щоб матері тремтіли серед ночі?
Що ж тоді скаже заплакана мати,
Як не вернеться додому син?
Вона лиш зможе застогнати
І думати, що це не він, що це не він.
І вже тремтять холодні сльози на щоках,
І плаче, плаче посивіла мати.
Не згасне біль у зляканих очах,
Вона сина щодня буде чекати.
Не стріляйте, схаменіться, добрі люди:
Людині лише Бог дає життя.
Нехай же мир і злагода в країні буде,
Сльозам й війні не буде вороття.
Народе мій! Чи довго ще тобі страждать
І проливать невинную людськую кров?
Що внукам й правнукам ми зможем розказати?
Невже забули, що таке ЛЮБОВ?
Л.О. Луцук, с. Мочулище |