Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 29.04.2024, 01:13

Мочулищенська гімназія

Дубровицької міської ради Сарненського району 
Рівненської області
mochulzosh@ukr.net
Меню сайту
Категорії розділу
Каталог файлов [52]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 42
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів


Досвід роботи Герасимчук М.М.
[ Викачати з сервера (4.40 Mb) ]25.05.2021, 10:25

Герасимчук М.М. Вкористання інноваційних технологій навчання у формуванні комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови.

Одним з найважливіших напрямків розвитку освіти є впровадження інноваційних технологій. Сучасний розвиток суспільства, зростаюча потреба у спілкуванні та співпраці між країнами і народами з різним мовами, історією та культурами вимагає суттєвих змін у підході до вивчення та викладання

іноземних мов у навчальних закладах і відповідно до цього осучаснення освіти.

Головна мета навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, базою для якої є комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок. Цього потребує сучасний стан міжнародних зв’язків України вихід її на Європейський та світовий простір осучаснення освіти. Досягнення належних результатів неможливе без застосування та використання інноваційних технологій.

Використання інноваційних технологій забезпечує підвищення ефективності навчального процесу , гарантує досягнення запланованих результатів навчання.

 

Матеріал досвіду рекомендовано вчителям німецької мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

„У школі не повинні мати місце

зайва теоретизація, вербальне заучування

граматичних положень та правил.

Основним стержнем занять має бути

всебічний розвиток усного та писемного мовлення учнів.

Процес навчання має здійснюватись

у певній системі на основі

комунікативно-діяльнісного підходу”.

«Концепція мовної освіти в Україні»

Актуальність досвіду. Інтеграція українського суспільства до Європейського та міжнародного соціально-економічного, культурного, інформаційного простору, ринку праці зумовлює потребу в ефективній дидактичній технології, що забезпечувала б неперервну взаємодію співучасників навчання, вмотивоване залучення їх до навчально-виховного процесу, бажання здійснювати самоосвіту та подальшу освіту у вищих навчальних закладах. Основною метою навчання іноземним мовам у загальноосвітній школі стає розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Формування в учнів умінь і навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах. З позицій державної мовної політики навчання іноземних мов є одним із пріоритетів сучасної освіти.

Питання формування комунікативної компетентності досліджено у працях І. О. Зимньої, Г.Є Пассова, І. А.Воробйової, С.Ю. Ніколаєвої, Л.В. Скалкіна, Л.В. Биркун та інших.

Незважаючи на різноаспектність дослідження розглядуваної проблеми, не набуло достатнього обґрунтування питання вибору форм та методів роботи, спрямованих на формування та розвиток всіх складових комунікативної компетенції учнів. Стрімкі зміни, що відбуваються в українському суспільстві, осучаснення освітньої системи, досягнення в галузі практики викладання іноземної мови поставили перед кожним педагогом необхідність оновлення змісту і методів навчання іноземної мови. Це зумовило вибір теми педагогічного досвіду: „Інноваційні технології у формуванні комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови як другої іноземної ”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема досвіду тісно пов’язана з ідеями, покладеними у “Концепції мовної освіти в Україні” (О.М.Бєляєв, М.С.Вашуленко, В.Н.Плахотник) .

Об’єкт досвіду – дидактичний процес формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови .

Предмет досвіду – дидактичні умови формування комунікативної компетенції школярів в процесі вивчення німецької мови.

Мета досвіду полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та застосуванні новітніх технологій у формуванні комунікативної компетенції учнів у навчальному процесі.

Завданнями досвіду є:

Систематизація існуючого теоретичного та практичного досвіду з даної проблеми.

Вибір інноваційних технологій формування  комунікативної компетенції учнів у процесі вивчення німецької мови, обгрунтування даного вибору.

Практичне застосування сформованого методичного комплексу.

Визначення ступеня ефективності застосування інноваційних технологій для формування комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови.

Визначення перспектив подальшої розробки теми даного дослідження

Теоретичною основою досвіду є наукові праці, що розкривають основи дидактики (А.М.Алексюк, Е.Я.Голант, В.І.Лозова, В.О.Онищук, М.Д.Ярмаченко); концептуальні положення, які розкривають сутність понять „технологія навчання” та „педагогічна технологія” (А.М.Алексюк, Л.В.Кондрашова); психолінгвістики та лінгводидактики у галузі мовленнєвої діяльності; теорії мовленнєвої діяльності, що створена на основі загальнопсихологічної теорії діяльності Л.С.Виготського (І.О.Зимня, О.М.Леонтьєв); ідеї духовного розвитку особистості, підвищення рівня пізнавальної активності учнів (О.М.Бєляєв, М.С.Вашуленко, Е.П.Голобородько, Л.І.Мацько, О.Д.Митрофанова, М.І.Пентилюк, Л.В.Скуратівський, І.П.Ящук); концепції вивчення мови у процесі мовленнєвої діяльності (І.А.Бодуен де Куртене, Ф.І.Буслаєв, Т.І.Панько, Г.Є Пассов, О.О.Потебня, Л.В.Щерба,); рекомендації Ради Європи з мовної політики.

Новизна даного досвіду полягає в уточненні змісту роботи вчителя над вдосконаленням мовних, мовленнєвих, соціокультурних, соціолінгвістичних, дискурсивних, стратегічних вмінь та навичок; обранні та застосуванні оптимальних інноваційних методів комплексного формування комунікативної компетенції школярів; зміні підходу до пред’явлення нового матеріалу та способів його відпрацювання.

Практичне значення  досвіду визначається інтеграційними процесами України до єдиного науково-освітнього простору Європи та замовленням суспільства на конкурентоспроможну особистість, яка володіє декількома іноземними мовами. Результати дослідження можуть бути впровадженні у процес вивчення німецької мови у навчальних закладах. Тема дослідження охоплює ряд аспектів методики викладання німецької мови та має перспективи подальшого розвитку.

Етапи психолого-педагогічного досвіду

На підготовчому етапі були визначені тема, мета та завдання роботи, було проаналізовано психологічну, педагогічну, методичну літературу вітчизняних та зарубіжних авторів, в якій відображено наявні напрями  формування та розвитку комунікативної компетенції учнів. Сформовано діагностичний комплекс для визначення рівня сформованості комунікативної компетентності учнів. На етапі констатування  був здійснений моніторинг умов застосування інноваційних технологій на уроках німецької мови, визначений рівень сформованості комунікативної компетенції у учнів, що вивчають німецьку мову, виділене проблемне поле досвіду. На формувальному етапі сформовано, упорядковано і впроваджено на практиці методичний комплекс по формуванню складових комунікативної компетентності, сформовано діагностичний комплекс для оцінки ефективності застосування інноваційних технологій у вивченні німецької мови. Узагальнювальний етап  включав в себе оцінку ефективності застосування інноваційних технологій за визначеними критеріями, апробації результатів досвіду через виступи на методичних об’єднаннях, на педагогічних радах, проведенні педагогічної майтерні для вчителів району. Етап рефлексії являв собою співставлення очікуваних та отриманих результатів досвіду та корекції змісту роботи вчителя над вдосконаленням мовних, мовленнєвих, соціокультурних, соціолінгвістичних, дискурсивних, стратегічних вмінь та навичок.

З досвіду реалізації теми

На сучасному етапі інтеграції України до Європи особливого значення набуває вивчення сучасних європейських мов. Згідно із загальноєвропейськими рекомендаціями Ради Європи, відтепер метою є не просто вивчення будь-якої мови, а вільне спілкування нею, тобто формування в індивіда іншомовної комунікативної компетенції, що є основою комунікативного підходу до вивчення іноземних мов.

Комунікативний метод навчання іноземних мов базується на тому, що процес навчання є моделлю комунікації.

Оволодіння учнями вміннями іншомовного спілкування передбачає формування у них достатнього рівня комунікативної компетенції, зміст якої включає: 1) мовну компетенцію; 2) мовленнєву компетенцію; 3) соціокультурну та соціолінгвістичну компетенції; 4) дискурсивну компетенцію .

Працюючи над формуванням комунікативної компетенції на уроках німецької мови, вчитель повинен керуватися наступними принципами:

  1. принцип мовленнєво-розумової діяльності;
  2. принцип індивідуалізації при керівній ролі його особистісного аспекту;
  3. принцип функціональності;
  4. принцип ситуативності;
  5. принцип новизни.

Сучасна комунікативна методика передбачає використання різноманітних форм роботи для того, щоб забезпечити учнів активною мовленнєвою практикою на уроці іноземної мови.

Спираючись на теоретичний матеріал та свій практичний досвід, був зроблений висновок, що педагог не повинен домінувати на уроці, а навпаки, має стати з перших кроків вивчення іноземної мови рівноправним партнером, другом, помічником. Учні повинні не тільки сприймати і відчувати матеріал, а вміти з перших уроків висловлювати своє ставлення до нього, отримувати задоволення від своєї здатності розуміти ситуацію, не боятися припуститися помилок та відчувати доброзичливість і справедливість, повинні вміти критично мислити, навчитись правильно сприймати похвалу і критику, допомогу вчителя і однокласників, відчувати власний успіх.

Діяльнісна суть комунікативно-орієнтованого навчання іноземної мови реалізується в умовах гуманістичного підходу до навчання. За такого підходу створюються позитивні умови для активного і вільного розвитку особистості. Учні мають змогу вільно висловлювати свої думки в процесі спілкування.

Наступним важливим чинником є створення позитивної мотивації у вивченні іноземної мови при глибокому знанні вчителем особистості кожного учня.

Втілювати особистісно орієнтований підхід у НВП допомагають психолого-педагогічні карти, які містять дані, що характеризують особливості кожного учня. Спираючись на результати цього психолого-педагогічного дослідження обираються методи та прийоми, які будуть оптимальними для даного класу чи групи учнів.

Одним з головних критеріїв комунікативного підходу у навчанні є створення мовленнєвих ситуацій в процесі навчання, наближених до реальних.

Навчальний процес з іноземної мови в сучасній школі – це перш за все, спільна діяльність учителя та учнів, де учень є суб’єктом навчання та спілкування нарівні з учителем.

Таким чином, можна зробити висновок, що досягнення належних результатів у вивченні німецької мови, формуванні високого рівня володіння комунікативною компетенцією неможливе без використання інноваційних технологій, заснованих на особистісно орієнтованому навчанні, а саме:

  • розвивального навчання
  • інтерактивного навчання
  • навчання з використанням ІКТ
  • креативного навчання
  • проектної роботи.

Розвивальне навчання передбачає не інформативний, а розвивальний освітній процес. Навчання підпорядковане перш за все розвитку особистісних якостей учнів, їх ключових компетенцій. Сприймання поданої вчителем чи здобутої самостійно інформації відбувається у діалозі, учні висловлюють свої думки, діляться інформацією та самостійно аналізують її.

Інтерактивне навчання – це особлива форма пізнавальної діяльності, що ґрунтується на діалозі та полягає у вільному обміні думками.

Інтерактивне навчання передбачає:

  • моделювання життєвих ситуацій
  • використанні рольових ігор
  • спільне розв’язання проблем на основі відповідної ситуації.

Реалізація власного педагогічного проекту «Ігрова модель та драматизація як сучасний засіб навчання та розвитку особистості» показала, що застосування рольової та драматичної гри на уроках німецької мови підвищує позитивну мотивацію учнів до вивчення предмета та сприяє підвищенню результатів навчальної діяльності учнів. Використання ігрової ситуації, рольової гри на уроці підсилює емоційне сприйняття матеріалу, в процесі гри учні набувають досвіду мовного спілкування. Можливість говорити не від свого імені, а від імені персонажу, роль якого грає учень, дозволяє звільнитися від страху бути смішним, від сором’язливості, тривоги. А саме страх, як відомо, формує психологічний бар’єр, який сковує школярів, створює емоційну напругу.

Креативне навчання іноземної мови базується на обв’язковому здійсненні учнями творчої діяльності. Важливим завданням є полегшення і стимулювання творчого процесу, забезпечення оцінювання його продуктів. Учні звикли до таких видів робіт як реферат, повідомлення, реклама, запрошення, творчі переклади, презентації, власні відеофільми. Створення власних відеороликів підвищує самооцінку учнів, сприяє розвитку самоосвіти, створює ситуації, наближені до реального спілкування, стимулює учнів творчо мислити та відходити від стандарту.

Застосування проектної технології на уроках німецької мови спрямовує інтерес учнів до нових знань, розвитку пошукових зусиль. Проектна робота сприяє не тільки розвитку комунікативної компетенції учнів, а й збагаченню знань з предмета, створює сприятливі умови для розкриття та виявлення творчих здібностей дитини. Перед вчителем стоїть завдання дібрати такі форми роботи, зміст навчального матеріалу, щоб збезпечити творче мисленя учнів, самостійне планування своїх дій, удосконалення своїх навичок та культури міжособистісного спілкування. Проекти виконуються різними способами: і на ватмані, і у вигляді виставки, постійним є створення  презентацій Power Point.

Використання інформаціно-комунікаційних технологій під час комунікативного навчання іноземної мови значно підвищує якість подачі матеріалу уроку та ефективність засвоєння цього матеріалу учнями. На формувальному етапі було виявлено, що використання та впровадження сучасних технологій, мультимедійного устаткування збагачує зміст освітнього процесу, підвищує мотивацію учнів до вивчення німецької мови. Ефективність НВП забезпечується використанням аудіо-візуальних та інтерактивних засобів навчання, таких як презентації, відеоролики, ресурси мережі Інтернет, навчальні, документальні та художні фільми.

Поряд з використанням вищезазначених способів активізації навчальної діяльності, вчитель повинен постійно пам'ятати про цілісність розвитку особистості. У цьому зв'язку на практиці широко застосовуються завдання на розвиток мислення. Їх метою є формування основних розумових операцій, таких як розуміння, синтез, аналіз, узагальнення, застосування знань, вмінь і навичок. Учні порівнюють, проводять аналогії, класифікують, абстрагуються, конкретизують тощо. Виходячи з психологічного портрету класу, де вказані тип мислення, пам'яті, способи запам'ятовування, увага, тип сприйняття кожного учня, учням пропонуються завдання на розвиток тієї чи іншої мисленнєвої операції, яка на даний момент сформована недостатньо.

Результатом такої організації навчально-виховного процесу є високий та достатній рівень навчальних  досягнень учнів з предмету , достатній та високий рівень адаптації учнів у навчальному середовищі , переважаючі допустимий та оптимальний рівні навчальної мотивації,середній та високий рівні сформованості загально навчальних умінь та навичок .

Позакласна робота підтримує позитивне мотиваційне поле вивчення німецької мови. Діти працюють у парах, групах, беруть участь у рольових іграх, постановках казок. Удосконалюють таким чином уміння та навички в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Велика увага приділяється роботі з обдарованими учнями. Нетрадиційний підхід до навчання іноземної мови взагалі, і німецької мови зокрема, дає змогу уникнути одноманітності у процесі викладання, „пробуджує ” в дітей творчість,  фантазію, розвиває навички мовлення, творчого письма, сприяє розвитку та підвищенню мотивації, пізнавальної цікавості до предмета.

Оноре де Бальзака в свій час сказав: «Щоб досягти мети, потрібно, насамперед, йти». Робота над даною науково-методичною проблемою сформувала тверде переконання, що найважливіше у навчанні дітей — це збереження і розвиток кожної дитини, спостереження за їх найменшими успіхами, постійна педагогічна підтримка, супровід на шляху до високих досягнень.

ВИСНОВКИ:

1. Основною метою навчання іноземним мовам у загальноосвітній школі є розвиток здібностей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Формування в учнів умінь і навичок іншомовного спілкування передбачає досягнення ними рівня комунікативної компетенції, достатнього для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах.

2. Комунікативний метод навчання іноземних мов базується на тому, що процес навчання є моделлю комунікації. Оволодіння учнями вміннями іншомовного спілкування передбачає формування у них достатнього рівня комунікативної компетенції, зміст якої включає мовну компетенцію; мовленнєву компетенцію; соціокультурну та соціолінгвістичну компетенції;  дискурсивну компетенцію;  стратегічну компетенцію. Формування комунікативної компетенції на уроках німецької мови передбачає дотримання принципів мовленнєво-розумової діяльності, індивідуалізації, функціональності, ситуативності, новизни.

3. Ефективним у вивченні німецької мови, формуванні високого рівня володіння комунікативною компетенцією є використання інструментів інноваційних технологій, заснованих на особистісно орієнтованому навчанні: розвивального навчання, інтерактивного навчання, навчання з використанням ІКТ, креативного навчання, проектної роботи.

4. Питання впровадження інноваційних технологій при формуванні комунікативної компетенції учнів на уроках німецької мови має безпосередню практичну значущість для учнів. Досвід може бути використаний у загальноосвітніх закладах філологічного профілю та вдосконалений через розробку авторських методичних прийомів формування комунікативної компетенції учня.

Категорія: Каталог файлов | Додав: Pashok
Переглядів: 122 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Друзі сайту
Друзі сайту
Пошук

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz