П`ятниця, 16.11.2018, 23:45
Вітаю Вас Гість | RSS

Мочулищенський НВК с.Мочулище Дубровицький район Рівненська область, 34143, 5-31-19, mochulzosh@ukr.net

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 23
Наше опитування
Який предмет вам подобається
Всього відповідей: 22
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Листопад » 27 » Зустріч з учасником АТО- випускник Мочулищенського НВК
16:14
Зустріч з учасником АТО- випускник Мочулищенського НВК

Війни –це породження зла. Людського зла. Але війни –це не тільки минуле людства, це, нажаль, його сьогодення. Ллється кров не десь, а тут, у нашій рідній Україні. І тут гинуть чиїсь батьки, чоловіки, брати, сини. Іде усім світом нова війна, ім’я якої тероризм. У ній узагалі немає правил. Воюють злочинці проти всіх, не виключаючи дітей, і жінок, хворих і старих. Коли йдеться про захист Батьківщини, про порятунок свого народу, у цій війні людина бере участь за велінням  серця. У бій проти ворога готові йти ті, хто у своєму житті не брав у руки зброї, ті , про кого говорять, що вони і мухи не скривдять. Усі, хто здатен тримати зброю, стають на захист батьківщини. Це прості і унікальні люди. Без них наша загальна перемога не можлива. Людина створена для миру, для сім’ї, але приходить війна –вона іде на передову добровольцем. Таким добровольцем у зону АТО пішов із села Мочулище Щур Павло Леонідович. Він –людина мирної професії –будівельник. Після закінчення Рівненського університету водного господарства працював шофером.

9 квітня 2014 року , отримавши повістку, пішов у військомат. На запитання, чи «Підеш захищати Батьківщину?», відповів без краплини сумніву «Піду». І ось із 9 квітня беруть початок його воєнні стежки на Сході нашої країни. Зараз Павло перебуває у тимчасовій відпустці. Користуючись нагодою, 26 листопада відбулася зустріч учнів школи із випускником школи, а тепер добровольцем 51-ї бригади. Який він шлях на лінії фронту?... Там, де запах смерті, завжди важко і страшно.

Павлові лише 30 років, а він залишивши 3-го сина, дружину, матір, узяв у руки автомат.

Павло розповів про масовий героїзм і подвиги, кров, смерть, горе, як руйнуються міста і села, нівелюються устояні віками духовні цінності. Не має нічого страшнішого, коли діти одної Вітчизни поливають рідну землю своєю кров’ю. Павло висловив впевненість  у перемогу свого народу, у славне майбутнє рідної України. І ніхто більше і ніколи не зазіхне на нашу землю, тому що ми будемо єдиним і могутнім народом, чия батьківщина має прекрасне ім’я –Україна. Бурлак Юлія та Слісарчук Інна виконали пісню «Повертайся живим», а Вальковець Юлія приколола воїну жовто –блакитну квітку –оберіг.

Із сльозами на очах закінчилася зустріч із добровольцем Щуром Павлом. Ми віримо, коли є такі сміливі люди, ми переможемо. У нас не має іншої інтернативи віриться, що

                          …прийде день, великий день,

                          День радості і день пісень.

 

 

Переглядів: 313 | Додав: Pashok | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Пошук
Форма входу
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Міні-чат